Історія Ботанічного саду

Історія НДЛ «Ботанічний сад» пов’язана безпосередньо з історією Ботанічного саду, який був заснований у 1839 році. За майже 175 років існування саду багато поколінь як науковців так і садівників формували його колекції, створювали експозиційні ділянки, поповнювали скарбницю наукових відкриттів. Рішенням Ради Міністрів УРСР у 1960 р. Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна був оголошений пам'яткою садово-паркового мистецтва республіканського значення. У 1969 р. Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна надано статус науково-дослідної установи, що сприяло підвищенню чисельності науковців, збільшенню фінансування для проведення інтродукційної роботи, проведенню докорінної реконструкції саду. Численні системні експедиційні дослідження сприяли розширенню різноманіття рослинних колекцій за рахунок інтродукції нових видів глодів, шипшин, кизильників, барбарисів тощо. З 1983 року постановою Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України Ботанічному саду наданий статус заповідного об’єкту загальнодержавного значення. У 2009 році подані документи у МОН молоді і спорту на включення колекції тропічних та субтропічних рослин до реєстру наукових об’єктів, що складають Національне надбання України.

Вагомий внесок у розвиток знань про флору України та інших природнокліматичних зон зробили такі видатні вчені, як Р.Е. Траутфеттер, О.С. Рогович, І.Ф. Шмальгаузен, О.В. Фомін, С.Г. Навашин, Д.К. Зеров, Є.І. Бордзіловський, М.В. Дубовик та інші, чия діяльність тісно пов'язана з Київським університетом та Ботанічним садом.

Велику роботу у вивченні флори та садівництва здійснював Р. Е. Траутфеттер. Під його керівництвом почали вирощувати виноград, абрикоси, персики та інші південні рослини, які потім розповсюджувались у помірній зоні. Широко відомі праці І. Ф. Шмальгаузена, що увійшли в скарбницю ботанічної науки, — «Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа» (Т. І. К., 1895; Т. II. К., 1897), створена на основі власного гербарного матеріалу, що нині зберігається в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, «Флора Юго-Западной России, т. е. губерний Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей» (К., 1886).

Блискучі дослідження місцевої флори викладені у працях О. В. Фоміна — «Флора УРСР. Папоротеподібні і голонасінні» (К., 1935), «Обзор крымско-кавказских видов можевельников» (Л., 1927), «Рteridophyta флоры СССР» (Л., 1931). На початку 1920-х років Ботанічний сад був підпорядкований Науково-дослідному інституту управління науки, а пізніше - АН України. Тоді в лабораторіях саду під керівництвом О.В. Фоміна працювали його учні і вихованці Д.К. Зеров, П.Ф. Оксіюк, А.М. Окснер, А.С. Лазаренко, Ю.Д. Клеопов та ін.

Подією світового значення було відкриття С.Г. Навашиним (у 1898 р.) явища подвійного запліднення у покритонасінних рослин, що здійснило революцію у біологічній науці. Пізніше (у 1910 р.), вивчаючи цитологію гіацинту, він виявив так звані супутники хромосом. Послідовниками С.Г. Навашина в галузі цитології та ембріології були В.В.Фін, Я.С. Модилевський, М.В. Чорнояров, А.К. Дзевалтовський.

Дослідження з фізіології рослин традиційні для Ботанічного саду. Питаннями росту та розвитку рослин займалися ще В.Г. Бессер та Р.Е. Траутфеттер. Всебічно обдарований вчений І. Г. Борщов, який був засновником колоїдної хімії в нашій країні, а з 1871 по 1878 р. - директором Ботанічного саду, вивчав реакцію протоплазми на світло різних частин спектра та роль окремих рослинних пігментів. Вченому належать ґрунтовні дослідження грибів та водоростей південно-західної Росії.

У розвитку фізіології рослин велику роль відіграли праці К.А. Пурієвича, присвячені перетворенню речовин у рослинних об'єктах під час проростання насіння, впливу світла на дихання грибів, а також використанню рослинами сонячної енергії.

У ХХ столітті дослідження з фізіології та біохімії рослин набули подальшого розвитку. У післявоєнний період питанням морозостійкості рослин були присвячені праці проф. Д.П. Проценка, який з 1944 по 1961 р. очолював Ботанічний сад. Різноякісність рослинних тканин вивчав проф. І. П. Білокінь, котрий працював директором Ботанічного саду в 1961 –1975 рр. У 60 - 70-х роках за його ініціативою було створено нові експозиційні ділянки - спорових рослин, альпінарій, формовий сад, проведено реконструкцію кактусової та розводочної оранжерей, засновано колекцію рододендронів, магнолій, кизильників. Поряд із значною науковою роботою у галузі фізіології рослин І.П. Білокінь приділяв багато уваги вивченню історії університету та його ботанічного саду. Йому належать праці про життя й діяльність С.Г. Навашина, М.О. Максимовича, він брав участь у створенні «Історії Київського університету» (К., 1959).

Значний інтерес становлять праці з питань паркознавства та зеленого будівництва. Під керівництвом М.В. Дубовика було підготовлено дендрологічну характеристику деревних насаджень Києва, розроблено стандартний асортимент порід для використання в озелененні міста, на замовлення Інституту ботаніки АН УРСР виконано проект дендрарію ботанічного саду АН УРСР (зараз Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка).

У 50-х-70-х роках ХХ століття роках вивчались фізіолого-біохімічні та екологічні особливості рослин (Л.М.Поліщук, Коршук Т.П.). Значних успіхів було досягнуто у галузі інтродукції декоративних та плодових культур, створено формовий сад (К.І.Богомаз). У 80-х роках В.Ф.Лапчиком та Т.В.Юрчишина розпочали системне дослідження біологічно активних речовин (лектинів) у рослин-інтродуцентів. Ці дослідження продовжуються і в наш час. В.П.Кучеренко впродовж декількох десятиліть значна увага приділялася хемотаксономічній характеристиці окремих груп рослин. О.М.Колісниченко впродовж 40 років проводив фенологічні спостереження за інтродуцентами, що дозволило вивчити особливості поведінки рослин в нових умовах і удосконалити, а в окремих випадках і розробити агротехніку вирощування дендрологічних об’єктів.

На сьогодні в ботанічному саду проводяться біоморфологічні та анатомо-морфологічні дослідження рослин-інтродуцентів, вивчається раритетна флора України та продовжується формування колекційних фондів, кількість яких становить близько 9 000 таксонів. Колекції таких родових комплексів як Магнолія, Спірея, Кизильники, Рододендрони є найбільшими в Україні, а колекції таких еколого-морфологічних груп як сукуленти та водні рослини є найбільшими не тільки в межах України , а і у країнах СНД.

Теги: ботанічний сад, історія саду

ДрукE-mail

Контакти

Телефон: +38 (044) 234 60 56
Факс: +38 (044) 239 31 90

Email: botsad_fomin@ukr.net

Адреса: вул. С. Петлюри, 1,
м. Київ, 01032